Зростання цін та гривня: спокій зі знаком питання
Зберігши свою облікову ставку на рівні 13%, Національний банк України сигналізував: до кінця року різкого зростання цін у країні не очікується. А отже, і обвалу гривні. Але позитивні прогнози множаться на невизначеність, пов'язану з перебігом війни. Тому можна сподіватися на краще. І при цьому треба бути готовим до всього.
Що там із позитивом?
Облікова ставка Центробанку – вартість грошей для економіки, ключовий показник. Вона підвищується регулятором, коли інфляція (темпи зростання) прискорюється до небезпечних рівнів.
Наведена нижче інфографіка свідчить: НБУ встановлював максимальні значення ОС у 2015 та 2022 рр., у період обвалу гривні. Який, своєю чергою, і розганяв інфляцію.
Ось чому ухвалене у серпні рішення НБУ залишити ОС без змін – справді важливий сигнал щодо найближчого майбутнього гривні. І ситуації з інфляцією загалом. Оскільки на неї впливають інші чинники, про які далі.
Ба більше, на своєму серпневому засіданні комітет монетарної політики НБУ дійшов висновку, що до кінця року підстав для підвищення ОС немає.
Справді, якщо подивитися на поточну динаміку, причин для занепокоєння немає. Так, в липні інфляція взагалі вийшла нульової стосовно попереднього місяця, тобто до червня.
Звичайно, тут традиційно зіграв сезонний фактор: влітку на прилавках з'являються овочі та фрукти нового врожаю, дешевші.
Але не забуватимемо, що це традиція мирного часу. А у липні 2022 р. інфляція була 22,2%. Тож ситуація з цінами і справді не настільки погана, як могла бути. І важливо, що не очікується погіршення.
Позитив спостерігається й у зовнішній торгівлі. За підсумками 7 місяців українська економіка збільшила товарний експорт на 3,2% порівняно з тим же періодом 2023 р. до $22,6 млрд, за даними Держмитслужби. Щоправда, імпорт зріс набагато більше, на 9,5%, до $39,1 млрд.
Як результат, негативне сальдо зовнішньої торгівлі (читай: "дірка" у валютному балансі країни) розширилося з $13,9 млрд до $16,5 млрд.
Але зараз навіть зростання імпорту (нехай і таке, що випереджає експорт) – добрий сигнал. Він свідчить про збільшення купівельного попиту як підприємств, так і населення. Що ж до "дірки", то її вдається частково закривати зовнішніми надходженнями.
Офіційний Київ на початку серпня отримав грант на $3,9 млрд від США. Важливо, що це безкоштовна допомога. Яку, на відміну від кредитів, потім не треба повертати. Та ще й із відсотками.
Загалом на рік передбачено $7,8 млрд, тож поки все йде за графіком. Крім того, у липні представник Єврокомісії К.Віганд запевнив, що до кінця ц.р. Україна отримає від ЄС приблизно €15 млрд.
Тут йдеться і про кредити. Але за фактом віддавати у цьому випадку нічого не доведеться: погашення планується за рахунок перерахування нам відсотків від прибутку з російських держоблігацій, "заморожених" у Євросоюзі.
Зрештою, про покращення зовнішньоторговельної ситуації говорить і портова статистика. За 8 місяців перевалка вантажів, за даними Адміністрації морпортів України, зросла на 77% у річному порівнянні, до 66,8 млн т. Це більше, ніж за весь 2023 р. (тоді було 62 млн т).
Тільки за липень-серпень експорт зернових зріс на 50% (тобто у півтора рази), порівняно з тим же періодом минулого року до 7,5 млн т., за даними Мінагрополітики. При цьому сільгосппродукція є основною статтею українського експорту.
Металургія, друга за значимістю експортна галузь, також йде на підйом. За січень-липень виробництво сталі та прокату на українських метзаводах збільшилось на третину.
Асоціація "Укрметалурпром" за підсумками року очікує на приріст сталевої виплавки на 16%, до 7,2 млн т., згідно з серпневим прогнозом. Щоправда, сильне зростання пов'язане виключно із розблокуванням відвантаження через чорноморські порти України, тобто з експортною складовою.
Внутрішній попит на сталь (один із ключових індикаторів економічного "здоров'я") за 7 місяців зріс лише на 1,7%, до 2,03 млн т., за даними "Укрметалурпрому".
Але знов-таки: в умовах повномасштабної війни навіть наймізерніше зростання краще, ніж падіння. Як мінімум, не погіршало. Ба більше, є зрушення у бік відновлення.
Ця теза знайшла відображення у підсумках липневого опитування керівників компаній та підприємств з усіх галузей економіки, яке щокварталу проводить Нацбанк. Так, зведений індекс очікувань ділової активності підвищився до 44,4 п., порівняно з 43,6 п. у травні ц.р.
Нейтральним значенням є 50 п., тобто, поки негативні очікування/оцінки все ж таки переважають. Але принаймні настрої бізнесу все-таки покращуються. Приблизно тими самими темпами, як і металоспоживання (внутрішній попит на сталь).
Інфляційний негатив
Найголовніше – влада не планує включати "друкарський верстат" Нацбанку, оскільки це повернуло б країну в ситуацію 1990-х, із 6-значними цінами в продуктових магазинах.
Проблему нестачі грошей у держбюджеті через військові витрати вирішено закрити шляхом підвищення податків. У разі це найменше зло, передусім для населення. Але...
Як і передбачав "ОстроВ", урядову ініціативу обкласти доходи підприємств військовим збором у розмірі 1% олігархи сприйняли, м'яко кажучи, без ентузіазму. У підконтрольних ЗМІ пішли вкидання на тему "влада знищує український бізнес".
До офісу президента потяглися "ходоки" в особі представників скривджених галузевих бізнес-асоціацій. І вже у серпні глава ОП А.Єрмак був змушений скликати засідання Ради з питань підтримки підприємництва, запросивши туди прем'єра Д.Шмигаля.
На засіданні керівники асоціацій скаржилися, що такий "непідйомний" податок (ще раз: 1% від загального доходу) "підсилить дискримінацію добропорядного бізнесу, зашкодить малому та середньому бізнесу, сприятиме зростанню "тіньової" економіки".
І запропонували свій варіант, як зібрати гроші на потреби ЗСУ: підвищити ставку ПДВ. Тобто перекласти додатковий податковий тягар на плечі/кишені простих громадян.
Голова комітету Ради з фінансової та податкової політики "слуга народу" Д.Гетьманцев підтримав цю ідею: ще більше придавити податками народ, щоб випадково (Боже боронь) не "вилиняли" багатостраждальні олігархи.
Проти такого "справедливого" підходу до розподілу податкового навантаження виступив міністр фінансів С.Марченко. Але чи вдасться йому разом із Д.Шмигалем відстояти урядову ініціативу – очевидно, залежить від позиції президентського офісу. Якщо там поступляться тиску скривджених олігархів, то подальший сценарій легко спрогнозувати.
Підвищення ПДВ спричинить загальне зростання цін, і прискорить інфляцію, обвалить купівельну спроможність населення, тобто споживчий попит. І це дуже суттєвий ризик для макроекономічної стабільності.
Ще одним таким фактором ризику у Нацбанку називають підвищення тарифів ЖКГ. На думку його аналітиків, це станеться вже зовсім скоро, у 2025 р. Відповідний прогноз міститься в огляді НБУ за підсумками І півріччя.
Зростання тарифів також спричинить прискорення інфляції та всі пов'язані з цим негативні наслідки для населення.
Також варто взяти до уваги майбутнє погіршення в агросекторі. Українська зернова асоціація у серпні знизила прогноз урожаю зернових та олійних культур на ц.р. на 2,8 млн т., до 71,8 млн т. Причина – екстремальна літня посуха.
За оцінкою в.о. міністра агрополітики Т.Висоцького, через несприятливі погодні умови втрати врожаю пізніх культур становитимуть не менше 10-15%.
Як зазначалося вище, сільгосппродукція – основна стаття українського експорту. Тому, якщо світові ціни на с/г сировину не злетять, то неврожай не вплине на вартість продуктів для українців. Для потреб нинішнього врожаю вистачить. Але якщо зерно, олія та інше на найбільших світових біржах різко почнуть дорожчати – це стимулюватиме експорт, тобто вивіз с/г продукції із країни. Компенсувати це можна буде обмеженням експорту, або підвищенням внутрішніх цін.
Перший варіант для уряду не дуже бажаний, а другий знову почне гнати інфляцію вгору. Але це – враховуючи, що мова про пізні сільськогосподарські культури – буде проблемою вже 2025 року.